麦琴一年读经计划

Greeting

¹Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, до сьвятих у Єфесї і до вірних у Христї Ісусї:

²Благодать вам і мир од Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.

Spiritual Blessings in Christ

³Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас усяким благословеннєм духовним на небесах у Христї,

⁴яко ж вибрав нас у Йому перед оснуваннєм сьвіта, щоб бути нам сьвятим і непорочним перед Ним у любови,

⁵наперед призначивши нас на всиновленнє собі через Ісуса Христа, по благоволенню хотїння свого,

⁶на похвалу славної благодати своєї, котрою обдарував нас в своїм Улюбленім,

⁷в котрому маємо збавленнє кровю Його й оставленнє гріхів по багацтву благодати Його,

⁸котру намножив нам у всякій премудростї і розумі,

⁹обявивши нам тайну волї своєї по благоволенню своєму, котру перше постановив у собі,

¹⁰щоб у порядкуванню сповнення времен зібрати все в Христї, те, що на небесах, і те, що на землї,

¹¹у тому, в котрому й ми наслїдниками зробили ся, бувши наперед призначені по задуму Того, хто чинить усе по радї волї своєї,

¹²щоб ми, котрі перше вповали на Христа, були на хваленнє слави Його;

¹³і в котрому й ви (впевнились), почувши слово правди, благовістє спасення вашого, і в котрого увірувавши, ви запечатані Духом обітування сьвятим,

¹⁴котрий єсть задаток наслїддя нашого на викуп придбаного, в похвалу слави Його.

Prayer for Spiritual Wisdom

¹⁵Того й я, чувши про вашу віру в Господа Ісуса і любов до всїх сьвятих,

¹⁶не перестаю дякувати за вас, роблячи спомин про вас у молитвах моїх,

¹⁷щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам духа премудрости й відкриття на познаннє Його,

¹⁸просьвічені очі серця вашого, щоб зрозуміли ви, що за впованнє поклику Його, і що за багацтво славного наслїддя Його в сьвятих,

¹⁹і що за безмірне величчє сили Його в нас, котрі віруємо, по дїйству превеликої потуги Його,

²⁰котру вдїяв у Христї, воскресивши Його з мертвих і посадивши по правицї в себе на небесах,

²¹вище всякого начальства, і власти, і сили, і панування, і всякого імени, названого не тільки в сьому віку, та й у будучому,

²²і все покорив під ноги Його, й дав Його яко голову над усїм у церкві,

²³котра єсть тїло Його, повня Того, хто сповняє все у всьому.

Rebuke of the Shepherds Who Did Not Tend the Flock

¹І надійшло до мене слово Господнє:

²Сину чоловічий! пророкуй про пастирів Ізрайлевих, віщуй і промов до них: Так говорить Господь Бог: Горе пастирям Ізрайлевим, що пасуть самих себе! Чи не вівцї ж бо пастирям пасти?

³Ви їли молоко й зʼодягались у вовну та заколювали вівцї годовані, стада же не пасли.

⁴Слабих у стадї ви не покріплювали, й недужних не вигоювали; поранену не перевязували й розпуджених не привертали та й загублених не шукали, а правили ними жорстоко й насильно.

⁵І розсипались мої вівцї без пастуха й ставались жиром усьому польовому зьвіррю та й розбігались.

⁶По всїх горах і по всїх високих узгіррях блукають мої вівцї; розсипалась отара моя по всїх країнах, а нїхто не розвідуєсь про них, нїхто не шукає їх.

⁷Тим же то, вислухайте, ви, пастухи, слово Господнє:

⁸Так певно, як я живу, говорить Господь Бог, за те, що вівцї мої полишені були на здобичу, й отара моя допалась без пастирів на пожир усякому дикому зьвіррю, а мої пастирі не відшуковали овець моїх — пастухи бо пасли самих себе, а овець моїх не пасли, —

⁹За те, ви, пастирі, слухайте слово Господнє!

¹⁰Так говорить Господь Бог: Ось, я встану на пастирів, і вимагати му вівцї мої з їх рук, і не дам їм уже пасти овець, та й не будуть уже більше пастирі самих себе пасти; я повириваю в них із рота вівцї мої, щоб не були вже їм їдою.

The Shepherd Who Will Himself Seek and Feed the Flock

¹¹Так бо говорить Господь Бог: Самий я відшукаю собі вівцї мої та й буду їх дозирати.

¹²Як вівчарь провіряє свою отару, коли вона була розбіглась, так і я провіряю вівцї мої, й приверну їх назад з усїх тих місць, куди вони хмарного дня під темряву були порозбігались.

¹³І повиводжу їх ізпроміж народів і позбіраю з країн, та й приведу в їх землю, й пасти му їх по горах Ізрайлевих, поблизу потоків і по всїх осаджених місцях сієї землї.

¹⁴По гарних пасовищах пасти му їх, а будуть пастівники їх на високих горах Ізраїлських; там вони будуть відпочивати на гарному пастівнику, і пастись на травньому пасовищі — на горах Ізраїлських.

¹⁵Сам я пасти му вівцї мої, і сам указувати їм місце опочивку, говорить Господь Бог.

¹⁶Котре заблудило, я відшукаю, котре відлучилось, заверну; поранене перевяжу, недужне покріплю, а надто жирне й буйне витрачу; буду їх пасти по правдї.

¹⁷Вас же, мої вівцї, так говорить Господь Бог, буду судити між вівцею а вівцею, між бараном а козлом.

¹⁸Чи то ж не доволї з вас (ви багатї), пастись на доброму пасовищі, що ви ще й те, що зістанеться неспасене, витоптуєте ногами, самі пєте чисту воду, а остальню каламутите ногами вашими,

¹⁹Так що вівцї мої мусять пастись на витолоченому пасовищі, й пити воду, що ви скаламутили ногами вашими?

²⁰Тим же то ось як говорить Господь Бог до вас: Ось, я самий буду розсуджувати між ситою а захарчованою вівцею.

²¹Позаяк ви все слабе тручаєте то боком то плечем і колете рогами, аж покіль геть повідганяєте,

²²То я допоможу овечатам моїм, і не будуть вони вже чужою користю; я розсуджу між вівцею а вівцею.

One Shepherd, David, and a Covenant of Peace

²³І поставлю над вами єдиного пастиря, що пасти ме їх, — слугу мого з роду Давидового; він буде їх пасти, він буде пастирем над ними.

²⁴І буду я, Господь, їх Богом, слуга ж мій Давид буде князем серед них. Я, Господь, сказав се.

²⁵І вчиню з ними завіт мира та й повиганяю з землї хиже зьвіррє, й будуть жити собі безпеч у степу й спати по гаях.

²⁶Я дам їм і тим, що кругом гори моєї, благословеннє, й буду їм посилати дощ у свій час, — се будуть дощі благословення.

²⁷І родити муть польові дерева плоди свої, а земля буде видавати вроджай свій; і будуть вони безпечні на землї своїй, і зрозуміють, що я — Господь, як поламлю занози в ярмі їх та вирятую їх із потали в тих, що їх поневолили.

²⁸Не будуть вони вже здобичею народам, і дикий зьвір не буде їх пожерати; безпеч жити муть вони, й нїхто їх не буде лякати.

²⁹І дам їм насїннє славне, й не будуть гинути з голоду на землї та терпіти погорду від народів.

³⁰І зрозуміють, що я Господь, Бог їх, із ними, а вони, дом Ізрайлїв, — мій нарід, говорить Господь Бог,

³¹І що ви, люде, вівцї мої, вівцї пасовища мого, а я — Бог ваш, говорить Господь Бог.

An Appeal Against United Adversaries

¹Пісня, псальма Асафова. Боже! Не мовчи; не нїмуй, озвися, Боже!

²Бо ось, вороги твої розбуялись, і ненавидники твої підносять голову.

³Зрадливо змовляються проти народа твого, і нараджуються проти тих, що бережеш їх.

⁴Кажуть: Ходїм, знищемо їх, щоб не були вже народом, щоб нїхто не згадував більше імя Ізраїля!

⁵Вони бо радили раду однодушно, зробили змову проти тебе.

⁶Намети Едомові і Ізмаїлїї, Моаб і Агаряне,

⁷Геваль і Аммон, і Амалик, Филистії з людьми Тирськими;

⁸Тай Ассур пристав до них; стали рамям синам Лота.

⁹Зроби їм те, що Мидіянїям, що Сісері, що Явиму коло потока Кисона,

¹⁰Котрі, знищені коло Ендора, гноєм для землї стали.

¹¹Зроби з ними, з їх можними, як з Горебом, і з Зебом, і як з Зебаком і з Зальмуном, з усїма князями їх,

¹²Котрі сказали: позаймаймо домівки Божі!

¹³Боже мій, зроби їх, як порох у вихрі, як терміттє перед вітром!

¹⁴Як огонь лїси пожирає, і як поломя гори запалює,

¹⁵Так ти гони їх вихром твоїм і бурею-хуртовиною, злякавши, змети їх!

¹⁶Сповни лице їх соромом, щоб шукали імені твого, Господи!

¹⁷Щоб осоромились і злякались на віки, і зо встидом погибли.

¹⁸Тай щоб знали, що ти, котрого імя Господь, один єси найвисший над цїлою землею.

A Pilgrim Longing for the Lord's Courts

¹Проводиреві хора: На Гиттейських; для синів Корея, псальма. Що за любі домівки твої, Господи сил небесних!

²Бажає і лине душа моя до двора Господнього; серце моє і тїло моє радісно взивають до Бога живого.

³Навіть горобець знайшов собі домівку, і ластівка гнїздо своє, де кладуть писклят своїх, а я жертвеники твої, Господи сил небесних, мій царю і мій Боже!

⁴Щасливий, хто жиє в домі твоїм! По віки будуть тебе хвалити!

⁵Щасливий чоловік, котрого сила в тобі, у кого в серцї дорога до тебе!

⁶Йдучи долиною плачу, переміняють її в місця водисті: весняний дощ покриває її благословеннєм.

⁷Що раз набирають сили; кожний з них явиться перед Богом в Сионї.

⁸Господи, Боже сил небесних, вислухай молитву мою, почуй, Боже Якова!

⁹Ти, щите наш; поглянь, Боже, і подивися на лице помазанника твого!

¹⁰Один бо день у твому дворі лучший над тисяч де-небудь; волю лучше у порога стояти в домі Бога мого, як жити у шатрах беззаконних.

¹¹Бо Господь Бог — сонце й щит; Господь дасть ласку і славу, та й не уйме добра тим, що жиють в чистотї.

¹²Господи сил небесних! Щасливий чоловік, що вповає на тебе!