麦琴一年读经计划

Jesus Appears at the Sea of Tiberias

¹Після сього явив ся знов Ісус ученикам на морі Тивериядському; явив ся ж так.

²Були в купі Симон Петр та Тома, на прізвище Близняк, та Натанаїл із Кани Галилейської, та сини Зеведеєві, та инших учеників Його двоє.

³Каже їм Симон Петр: Пійду риби ловити. Кажуть вони йому: Пійдемо й ми з тобою. Вийшли та й улїзли зараз у човен; та не піймали тієї ночі нїчого.

⁴Як же настав уже ранок, стояв Ісус на березї; та не знали ученики, що се був Ісус.

⁵Рече тодї їм Ісус: Дїти, чи маєте що їсти? Відказали Йому: Нї.

⁶Він же рече їм: Закиньте невода з правого боку човна, то й знайдете. Закинули ж, і вже не здолїли його витягти задля множества риби.

⁷Каже тодї ученик той, котрого любив Ісус, Петрові: Се Господь. Симон же Петр, почувши, що се Господь, підперезавсь (був бо нагий), та й кинувсь у море.

⁸Инші ж ученики човником приплили (бо недалеко були від землї, а локот на двістї), тягнучи невода з рибою.

⁹Скоро вийшли на землю, бачять розложений жар, а на йому рибу і хлїб.

¹⁰Рече їм Ісус: Принесїть риби, що вловили тепер.

¹¹Улїз же Симон Петр, та й витяг невід на землю повен риби великої, сто й пятьдесять і три; і хоч стільки її було, не порвав ся невід.

¹²Рече їм Ісус: Ідїть обідайте. Нїхто ж не важив ся з учеників спитати Його: Хто Ти єси? знаючи, що се Господь.

¹³Приходить тодї Ісус і бере хлїб, та й дає їм, і риби так само.

¹⁴Се вже втретє явивсь Ісус ученикам своїм, уставши з мертвих.

Jesus Restores Peter

¹⁵Як же обідали, рече Ісус Симонові Петру: Симоне Йонин, чи любиш мене більш, нїж сї: Каже Йому: Так, Господи; Ти знаєш, що я люблю Тебе. Рече йому: Паси ягнята мої.

¹⁶Рече йому знов удруге: Симоне Йонин, чи любиш мене? Каже Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Рече йому: Паси вівцї мої.

¹⁷Рече йому втретє: Симоне Йонин, чи любиш мене? Засмутив ся Петр, що сказав йому втретє: Чи любиш мене? й каже Йому: Господи, Ти все знаєш; Ти знаєш, що люблю Тебе. Рече йому Ісус: Паси вівцї мої.

¹⁸Істино, істино глаголю тобі: Як був єси молодий, то підперізував ся сам, і ходив єси куди хотїв; як же зістарієш ся, то простягнеш руки твої, і инший тебе підпереже, й поведе, куди не схочеш.

¹⁹Се ж промовив, означуючи, якою смертю прославить Бога. І, сказавши се, рече йому: Йди слїдом за мною.

²⁰І обернувшись Петр, бачить ученика, котрого любив Ісус, слїдом ідучого, що й на вечері пригорнувсь до грудей Його, і питав: Господи, хто се, що зрадить Тебе?

²¹Сього побачивши Петр, каже Ісусові: Господи, сей же що?

²²Рече йому Ісус: Коли схочу, щоб він пробував, доки прийду, що тобі до того? ти йди за мною.

²³І пійшло слово се між братів, що ученик той не вмре, та не сказав йому Ісус, що не вмре; а: Коли схочу, щоб він пробував, доки прийду, що тобі до того?

²⁴Се той ученик, що сьвідкує про се, і писав се; і знаємо, що правдиве сьвідкуваннє його.

²⁵Єсть же й иншого багато, що зробив Ісус, що, коли б писати зʼосїбна, то думаю, що й сам сьвіт не помістив би писаних книг. Амінь.

The Power of Words and the Wisdom of Friendship

¹Своєвольний всього забагає; він устає проти всього, що каже розум.

²Дурний не любить знання, хиба тілько, щоб повеличатись дотепом.

³З безбожником приходить і погорда, а з безчесним — сором.

⁴Слова в устах мужа — глибокії води; з джерела мудростї — широкий потік.

⁵Вважати на особу безбожного — се дїло погане, тим паче, щоб праведного повалити на судї.

⁶Безумного уста вдаються у сварку, а його слова викликують бійку.

⁷Беспутнього язик — погибель для него, а уста його — се сїть на душу його.

⁸Нашептані слова — неначе лакітки, а все ж вони до дна у череві доходять.

⁹Недбалий в своїй роботї — се рідний брат розтратника.

¹⁰Імя Господнє — се кріпка тверджа; втече праведник у неї, і він безпечен.

¹¹Багатому скарби здаються кріпким містом, він уважає їх за високі мури.

¹²Перед упадком гордуватїє серце в чоловіка, а перед славою — покора.

¹³Хто, не вислухавши, відповідає, той дурень і стид на його спадає.

¹⁴Дух в чоловіцї підпирає немочі його, а дух прибитий — хто може піддержати його?

¹⁵Розумного серце здобуває знаннє, й мудрих ухо, знай, про знаннє тілько дбає.

¹⁶Дарунок розширює чоловікові дорогу, ба й до панів великих його допускає.

¹⁷Первий в свойму спорі — правий, та приходить його противник, й перевірює справу.

¹⁸Жереб скінчить позиванку, він чинить розсуд і між панами.

¹⁹Розгнїваний брат — як утверджене місто, а звяга (з ним) — як засови в замку.

²⁰Плодом уст чоловіка наповнюєсь черево його; що його уста зродять, тим він насичуєсь.

²¹Смерть і життє — в руцї язика, й хто любить його, їсти ме плоди його.

²²Хто знайшов добру жону — знайшов добро й одержав ласку від Господа.

²³Убогий, благаючи, говорить; багатий промовляє згорда.

²⁴Хто хоче приятелїв мати, мусить і самий приязним бути; друг буває од брата прихильнїйший.

Greeting

¹Павел, апостол Ісус-Христа волею Божою, та Тимотей брат,

²до сьвятих і вірних братів у Христї, що в Колосах: Благодать вам і мир од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Thanksgiving and Prayer for the Colossians

³Дякуємо Богу й Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, молячись всякого часу за вас,

⁴почувши про віру вашу в Христї Ісусї і любов, що маєте до всїх сьвятих,

⁵задля надїї, що зложена для вас на небесах, про яку ви чували перше в слові правди благовіствування,

⁶що прийшло до вас, яко ж і до всього сьвіта, і дає овощ, яко ж і в вас, від того дня, як ви почули і зрозуміли благодать Божу в правдї,

⁷яко ж і навчились од Єпафра, любого нашого товариша слуги, котрий єсть вірний служитель Христів, за вас,

⁸котрий і явив нам вашу любов у дусї.

Prayer for Wisdom to Walk Worthily

⁹Того-то й ми, від того дня, як почули, не перестаємо за вас молитись і просити, щоб ви сповнились розуміннєм волї Його у всякій премудрости і розумі духовному,

¹⁰щоб ходити вам достойно перед Господом у всякому догоджуванню, і у всякому доброму дїлї приносячи овощ і ростучи в розумінню Бога,

¹¹кріпшаючи усякою силою по потузї слави Його на всяке видержуваннє і довготерпіннє з радощами,

¹²дякуючи Отцеві, котрий зробив нас достойними спільности в наслїддю сьвятих у сьвітлї,

¹³котрий збавив нас од власти тьми і перенїс у царство Сина любови своєї,

¹⁴в котрому маємо викуп кровю Його і прощеннє гріхів.

The Supremacy of Christ

¹⁵Котрий єсть образ невидомого Бога, перворідень усякого творива.

¹⁶Бо Ним сотворене все, що на небесах і що на землї, видиме й невидиме, чи престоли, чи панства, чи князївства, чи властї, — все Ним і для Него сотворене.

¹⁷Він єсть перш усього, і все в Ньому стоїть.

¹⁸І Він голова тїлу і церкві, Він початок, перворідень з мертвих, щоб у всьому Йому передувати.

¹⁹Бо зволив (Отець), щоб у Ньому вселилась уся повня,

²⁰і щоб через Него поєднати все з собою, примиривши кровю хреста Його, через Него, чи то земне, чи то небесне.

Reconciled Through the Cross

²¹І вас, що були колись відчуженими і ворогували думкою у лукавих дїлах, тепер же примирив

²²у тїлї плоти Його смертю, щоб поставити вас сьвятими й непорочними й неповинними перед собою,

²³коли оце пробуваєте в вірі основані і тверді, і неподвижимі в упованнї благовістя, котре чули проповідуване усьому твориву піднебесному, котрому став я Павел служителем.

Paul's Labor and Ministry for the Church

²⁴Тепер радуюсь у страданнях моїх за вас, і доповняю недостаток горювання Христового у тїлї моїм (смертному) за тїло Його, котре єсть церква,

²⁵котрої став я слугою по доморядництву Божому, даному менї про вас, щоб сповнити слово Боже,

²⁶тайну закриту од віків і од родів, тепер же явлену сьвятим Його,

²⁷котрим Бог зволив обявити, яке багацтво слави тайни сієї між поганами, котре єсть Христос в вас, надїя слави,

²⁸котрого ми проповідуємо, наставляючи кожного чоловіка всякої премудрости, щоб нам представити кожного чоловіка звершеного в Христї Ісусї.

²⁹У чому й працюю, воюючи силою Його, що орудує в менї потужно.