麥克謙一年通讀

The River of the Water of Life and the Tree of Life

¹І показав менї чисту ріку води життя, ясну як хришталь, що виходила з престола Божого і Агнцевого.

²А посеред улицї його, та й по сей і по той бік ріки — дерево життя, що родить овощі дванайцять (раз), і що місяця свій овощ дає, а листє з дерева на сцїленнє поган.

³І вже більш не буде жодного проклону; а престол Бога і Агнця буде в ньому, і слуги Його служити муть Йому.

⁴І побачять лице Його, а імя Його на чолах їх.

⁵І ночі не буде там; і не потрібувати муть сьвічника і сьвітла сонця, бо Господь Бог осьвічує їх; і царювати муть по вічні віки.

The Promise of Coming Soon and the Warning

⁶І рече менї: Сї слова вірні і правдиві; і Господь, Бог сьвятих пророків, післав ангела свого, показати слугам своїм, що має незабаром бути.

⁷Ось прийду незабаром. Блаженний, хто хоронить слова пророцтва книги сієї.

⁸А я Йоан, що бачив се і чув; і коли чув я, і бачив, упав я поклонитись перед ногами ангела, що менї се показував.

⁹І каже менї: нї, глянь, я бо слуга-товариш твій, і братів твоїх пророків, і тих, що хоронять слова книги сієї: Богу поклони ся.

¹⁰І глаголе менї: Не печатай слів пророцтва книги сієї; час бо близько.

¹¹Хто зʼобіжає, нехай ще зʼобіжає, і хто поганий, нехай ще опоганюєть ся; і хто праведний, нехай ще оправдуєть ся, і хто сьвятий, нехай ще осьвячуєть ся.

¹²І ось, я прийду хутко, і заплата моя зо мною, щоб віддати кожному, яко ж буде дїло його.

¹³Я Альфа і Омега, почин і конець, Первий і Останнїй.

¹⁴Блаженні, що творять заповідї Його, щоб мали власть до дерева життя, і увійшли ворітьми в город.

¹⁵А на дворі будуть пси, і чарівники, і перелюбники, і душегубцї, і ідолські служителї, і кожен, хто любить і робить лож.

The Final Testimony and the Plea for the Lord

¹⁶Я Ісус післав ангела мого, сьвідкувати вам усе по церквах. Я — корінь і рід Давидів, зоря ясна і рання.

¹⁷А Дух і невіста глаголють: Прийди! і хто чує, нехай каже: Прийди! Хто жадний, нехай прийде, а хто хоче, нехай приймає воду життя дармо.

¹⁸Сьвідкую ж також кожному, хто слухає словес пророцтва книги сієї: коли хто доложить до сього, доложить йому Бог і пораз, що написані в книзї сїй.

¹⁹Коли ж хто уйме від словес книги пророцтва сього, уйме Бог часть його з книги життя, і з города сьвятого, та й з того, що написано в книзї сїй.

²⁰Сей, що про се сьвідкує, глаголе: Так, прийду хутко! Амінь. О, прийди, Господи Ісусе!

²¹Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усїма вами. Амінь.

The Day of the Lord and the Sun of Righteousness

¹Ось бо, настане день, палаючий, як піч; тодї всї горді й безбожні будуть, неначе солома, й спалить їх той день, що настане, так що не зоставить із них нї кореня нї галузя.

²А про вас, що боїтесь іменї мого, зійде сонце справедливостї і оздоровленнє в проміннї його, й вийдете, підскакуючи, мов випасені телята;

³І топтати мете безбожних, вони бо будуть порохом під ногами в вас того дня, що я наведу, говорить Господь Саваот.

I Will Send Elijah

⁴Держіте ж у памятї закон слуги мого Мойсея, що я завітував йому на Горебі, заповідї й права про всього Ізраїля.

⁵Ось, я пошлю до вас пророка Ілию перед настаннєм дня Господнього, дня великого й страшного.

⁶І поприхиляє він серця отцїв до дїтей, і серця дїтей до отцїв їх, щоб я, прийшовши, не покарав землю прокляттєм.

Jesus Appears at the Sea of Tiberias

¹Після сього явив ся знов Ісус ученикам на морі Тивериядському; явив ся ж так.

²Були в купі Симон Петр та Тома, на прізвище Близняк, та Натанаїл із Кани Галилейської, та сини Зеведеєві, та инших учеників Його двоє.

³Каже їм Симон Петр: Пійду риби ловити. Кажуть вони йому: Пійдемо й ми з тобою. Вийшли та й улїзли зараз у човен; та не піймали тієї ночі нїчого.

⁴Як же настав уже ранок, стояв Ісус на березї; та не знали ученики, що се був Ісус.

⁵Рече тодї їм Ісус: Дїти, чи маєте що їсти? Відказали Йому: Нї.

⁶Він же рече їм: Закиньте невода з правого боку човна, то й знайдете. Закинули ж, і вже не здолїли його витягти задля множества риби.

⁷Каже тодї ученик той, котрого любив Ісус, Петрові: Се Господь. Симон же Петр, почувши, що се Господь, підперезавсь (був бо нагий), та й кинувсь у море.

⁸Инші ж ученики човником приплили (бо недалеко були від землї, а локот на двістї), тягнучи невода з рибою.

⁹Скоро вийшли на землю, бачять розложений жар, а на йому рибу і хлїб.

¹⁰Рече їм Ісус: Принесїть риби, що вловили тепер.

¹¹Улїз же Симон Петр, та й витяг невід на землю повен риби великої, сто й пятьдесять і три; і хоч стільки її було, не порвав ся невід.

¹²Рече їм Ісус: Ідїть обідайте. Нїхто ж не важив ся з учеників спитати Його: Хто Ти єси? знаючи, що се Господь.

¹³Приходить тодї Ісус і бере хлїб, та й дає їм, і риби так само.

¹⁴Се вже втретє явивсь Ісус ученикам своїм, уставши з мертвих.

Jesus Restores Peter

¹⁵Як же обідали, рече Ісус Симонові Петру: Симоне Йонин, чи любиш мене більш, нїж сї: Каже Йому: Так, Господи; Ти знаєш, що я люблю Тебе. Рече йому: Паси ягнята мої.

¹⁶Рече йому знов удруге: Симоне Йонин, чи любиш мене? Каже Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Рече йому: Паси вівцї мої.

¹⁷Рече йому втретє: Симоне Йонин, чи любиш мене? Засмутив ся Петр, що сказав йому втретє: Чи любиш мене? й каже Йому: Господи, Ти все знаєш; Ти знаєш, що люблю Тебе. Рече йому Ісус: Паси вівцї мої.

¹⁸Істино, істино глаголю тобі: Як був єси молодий, то підперізував ся сам, і ходив єси куди хотїв; як же зістарієш ся, то простягнеш руки твої, і инший тебе підпереже, й поведе, куди не схочеш.

¹⁹Се ж промовив, означуючи, якою смертю прославить Бога. І, сказавши се, рече йому: Йди слїдом за мною.

²⁰І обернувшись Петр, бачить ученика, котрого любив Ісус, слїдом ідучого, що й на вечері пригорнувсь до грудей Його, і питав: Господи, хто се, що зрадить Тебе?

²¹Сього побачивши Петр, каже Ісусові: Господи, сей же що?

²²Рече йому Ісус: Коли схочу, щоб він пробував, доки прийду, що тобі до того? ти йди за мною.

²³І пійшло слово се між братів, що ученик той не вмре, та не сказав йому Ісус, що не вмре; а: Коли схочу, щоб він пробував, доки прийду, що тобі до того?

²⁴Се той ученик, що сьвідкує про се, і писав се; і знаємо, що правдиве сьвідкуваннє його.

²⁵Єсть же й иншого багато, що зробив Ісус, що, коли б писати зʼосїбна, то думаю, що й сам сьвіт не помістив би писаних книг. Амінь.