scripture 성경읽기표 — 맥체인 1년 통독

맥체인 성경 여정

성경읽기표 — 맥체인 1년 통독

성경읽기표를 따라 하루 4본문을 읽으며 1년에 구약 1회, 신약과 시편을 2회 통독합니다.

오늘로 진도표 보기
365 1년 고정 통독표
4 하루 4본문
181 선택한 일차
‹ 181일차 / 총 365일 ›
역본
가정 예배 · 구약 여호수아 2 가정 예배 · 신약 시편 123, 124, 125 개인 경건 · 구약/시편 이사야 62 개인 경건 · 신약 마태복음 10

통독 확인

이 일차의 맥체인 본문을 완료했나요?

확인 버튼을 누르면 마이페이지 맥체인 진도표에 완료로 기록됩니다.

로그인하고 완료 기록
가정 예배 · 구약

여호수아 2

본문 열기 →
2장

Rahab Hides the Spies

1Йозуа же Нуненко послав із Ситтима два чоловіки на розглядини потай миру та й наказав: Ідїть огледїте країну до Ерихона. І пійшли вони тай зайшли в хату до блудницї, на имя Рагаба, та й полягали там спати.

2І донесено цареві Ерихонському: Прийшли сьогоднї в ночі якісь люде з Ізрайлитян на розглядини в землю.

3І послав цар Ерихонський до Рагаби з наказом: Видай людей, що прийшли до тебе тай увійшли до тебе в хату, бо вони прийшли розгледїти всю країну.

4Молодиця ж узяла обох чоловіків і сховала їх, та й каже тодї: Се так, приходило до мене двох, та я не знала, звідкі вони;

5А як засовувано ввечорі потемки двері, так вони й пійшли собі. Куди сї люде пійшли, не знаю; однакже наздоганяйте їх швидко, так певно наздоженете!

6Вона ж одвела їх на крівлю хати, та й сховала в снопах льону, що складено було в неї на горищі.

7Люде ж ті вганяли за ними по дорозї до Йорданї, до броду, а міські ворота замкнено, скоро повиходили люде, що за ними гнались.

The Oath of Rahab and the Spies

8Перше ж нїж повкладались ті спати, прийшла вона до них на горище,

9Та й каже їм: Я добре знаю, що Господь надїлив сю землю вам, бо на нас напав страх перед вами і всї осадники сієї землї помлїли перед вами;

10Бо ми чували про те, як Господь висушив воду в Червоному морі перед вами, як ійшли ви з Египту, і що ви вчинили обом царям Аморійським, що були по тім боцї Йорданї, Сигонові та Огові, що ви їх вигубили;

11Як же ми про те перечули, так серця повдавались у тугу і в кожнього зомлїло серце перед вами; бо Господь, Бог ваш, се Бог на небі вгорі і на землї внизу.

12Тим же то забожітесь менї Господом, що за мою добрість до вас і ви покажете добрість домові отця мого тай дайте менї вірний знак,

13Що ви батька мого й матїр мою, братів моїх і сестер моїх, тай усе домовництво їх зоставите живими, і нас обороните від смертї.

14І відказали їй чоловіки: Наші душі позакладуємо за ваші душі, коли не зрадите нас у нашій справі; і як оддасть нам Господь сю землю, ми до тебе обернемось із добрістю й щиростю

15Тодї вона поспускала їх вікном по мотузові додолу: бо хата її була при міському мурі, і жила вона коло муру.

16І мовляла вона їм: Берітесь у гори, ато погоня наткнеться на вас; загайтесь там ховаючись три днї, покіль погоня вернеться, а там уже пійдете своєю дорогою.

17І відказали їй чоловіки: Ми ж додержимо божби, що примусила нас побожитись.

18Як же увійдемо вʼцю землю, мусиш тодї привязати червону мотузку тут до вікна, що спустила нас додолу, та поприводь у хату до себе твого батька, і твою матїр і твої брати і всю родину вашу.

19Хто тодї вийде за твої ворота на улицю, кров його буде на його голові, а ми будемо безвінні. Усї ж ті, що будуть із тобою тут, за них ми одвічати мем, коли б хто приторкнувсь до них.

20Коли ж ти зрадиш нас у ʼцїй нашій справі, ми будемо свобідні від сієї нашої божби, що мусїли побожитись тобі.

21Вона ж їм каже: Нехай станеться по вашому слову. Тут відпустила їх, і пійшли вони своєю дорогою, а вона привязала до вікна червону мотузку.

The Spies Return and Report

22І побрались вони в гори та й гаялись там три днї, покіль погоня вернулась. Погоня ж шукала їх скрізь по дорозї, та не знайшла.

23Вернулись потім два чоловіки і спустились із гір, а перейшовши Йордань, прийшли до Йозея Нуненка, і оповіли йому про все, що спіткало їх.

24І промовив Йозей: Подав нам Господь в руки всю землю: бо й усї осадники тієї краіни помлїли перед нами.

가정 예배 · 신약

시편 123, 124, 125

본문 열기 →
123장

Eyes Lifted in Hope of Mercy

1Зняв я очі мої до тебе, живущий на небесах!

2Ось бо, як очі слугів на руку панів своїх, як очі служки на руку господинї своєї, так позирають очі наші на Господа, Бога нашого, аж помилує нас.

3Помилуй нас, Господи, помилуй нас! Бо надто ми наситились від погорди;

4Душа наша надто наситилась від посьмішки ледачих, від погорди бутних людей.

124장

Salvation like a Bird Escaped from the Snare

1Посходня пісня Давидова. Як би не Господь, що був з нами — скажи бо Ізраїлю! —

2Як би не був Господь з нами, коли люде проти нас встали,

3То живцем проковтнули б нас, як запалав гнїв їх проти нас;

4Затопили би нас води, рвучі потоки залили б душу нашу;

5З шумом пронесли б ся буйні води понад душею нашою.

6Благословен Господь, що не дав нас зубам їх на здобич.

7Душа наша спаслась, як пташина із сельця птахоловця; сельце розірвалось, і ми спаслися.

8Поміч наша в імени Господа, що сотворив небо і землю.

125장

The Lord Who Surrounds and Keeps like the Mountains

1Посходня пісня. Вповаючі на Господа подібні горі Сиону, що не хитається і вічно перебуде.

2Кругом Єрусалиму гори; так і Господь кругом народу свого, від нинї по віки.

3Бо жезло беззаконня не спочине на долї праведних, щоб праведні не простягли рук своїх на кривду.

4Благотвори, Господи, добрим і людям щирого серця!

5Хто ж повернув на свої криві дороги, того поверне Господь вкупі з тими, що беззаконнє роблять. Мир Ізраїлеві!

개인 경건 · 구약/시편

이사야 62

본문 열기 →
62장

Zion's New Name and the Unceasing Watchmen

1Не вмовкну я ради Сиона, не втихну задля Ерусалиму, аж докіль, як сьвітло, заблисне справедливість його, а спасеннє його — як горючий сьвітильник.

2І побачять народи справедливість твою й усї царі — славу твою, і дадуть тобі нове імя, яке уста Господнї наречуть.

3І будеш, наче корона в руцї в Господа, наче царський вінець — в долонї Бога твого.

4Не будуть уже тебе звати покидкою, не будуть звати край твій пустинею, а звати муть тебе: Ласкавість моя на нїй, а країну твою — замужня; Господь бо вподобав тебе, й земля твоя знов подружиться.

5Як той молодик дружиться з дївчиною, так сини твої одружаться з тобою; і, як той жених радїє своєю княгинею, так буде Бог твій утїшатись тобою.

6На мурах твоїх, Ерусалиме, я сторожу поставив, і не вмовкати ме вона нї в день, нї серед ночі. О ви, що пригадуєте Господа, — не вмовкайте! —

7Не вмовкайте перед ним, аж покіль не відновить він Ерусалима та поки не зробить його славним на землї.

8Поклявсь Господь правицею своєю і кріпкою рукою своєю: Не дам уже більше зерна твого супостатам твоїм у їжу, не буде вже більш чужениця вина твого пити, що ти його порав; а той,

9Хто жне його, їсти ме його, вихваляючи Бога, й хто виноград порав, той і вино буде пити в сьвятому дворі його.

10Ійдїте ж, ходїте в ворота й дорогу народові рівняйте! Рівняйте, рівняйте дорогу, геть усе каміннє з дороги счисчайте, виставте знамено народам!

11Се, обявляє Господь з краю до краю землї: Скажіте дочцї Сионовій: ось ійде твій спаситель; із ним його заплата й нагорода його перед ним.

12І назвуть їх народом сьвятим, одкупленим від Господа, а тебе називати муть містом пошукованим, а не опущеним.

개인 경건 · 신약

마태복음 10

본문 열기 →
10장

Jesus Sends Out the Twelve Apostles

1І, прикликавши дванайцять учеників своїх, дав їм власть над нечистими духами, щоб виганяли їх, і сцїляли всяку болїсть і всяку неміч.

2На ймя ж дванайцять апостолів були: первий Симон, що прозвано Петром, та Андрій брат його; Яков Заведеїв, та Йоан брат його;

3Филип, та Вартоломей; Тома, та Маттей митник: Яков Алфеїв, та Леввій, на прізвище Тадей;

4Симон Хананець, та Юда Іскариотський, що й зрадив Його.

5Сих дванайцятьох послав Ісус, і наказав їм, глаголючи: Не йдїть шляхом поган, і не ввіходьте в город Самарянський;

6а раднїщ ійдїть до загублених овечок дому Ізраїлевого;

7а ходячи проповідуйте, глаголючи: Царство небесне наближилось.

8Сцїляйте недужих, очищайте прокажених, воскрешайте мертвих, виганяйте біси; дармо прийняли, дармо й давайте.

9Не беріть собі нї золота, нї срібла, нї грошей у череси ваші,

10анї торбини на дорогу, анї двох одежин, нї обувя, нї палицї: бо робітник достоєн харчі своєї.

11І в який город чи село ввійдете, роспитайте, хто там є достойний; там і пробувайте, аж поки вийдете.

12А як увійдете в яку господу, витайте її, кажучи: Мир сїй господї.

13І, коли господа достойна, нехай упокій ваш зійде на неї. Коли ж вона недостойна, то нехай упокій ваш вернеть ся до вас.

14А хто вас не прийме й не слухати ме словес ваших, то, виходячи з такого дому чи города того, отрусїть і порох із ніг ваших.

15Істинно глаголю вам: Легше буде землї Содомській та Гоморській суднього дня, нїж городові тому.

Coming Persecutions Foretold

16Оце я посилаю вас, як овечок між вовки; тим бувайте мудрі, як вужі, та тихі, як голуби.

17Та й стережіть ся людей: бо вони видавати муть вас у судові зборища, й в школах своїх бити вас будуть;

18і водити муть вас перед старших та перед царів за мене, на сьвідкуваннє їм і поганам.

19Як же видавати муть вас, не дбайте про те, як і що вам казати; бо дасть ся вам того часу, що вам казати.

20Не ви бо промовляти мете, а дух Отця вашого промовляти ме в вас.

21Видавати ж ме брат брата на смерть, і батько дитину, і вставати муть дїти на родителїв, і вбивати муть їх.

22І ненавидїти муть вас усї за ймя моє; хто ж видержить до кінця, той спасеть ся.

23Коли ж вас гонити муть у тому городї, втїкайте в инший: істинно бо глаголю вам: Не перейдете ще городів Ізраїлевих, доки Син чоловічий прийде.

24Ученик не старший од учителя свого, анї слуга од пана свого.

25Доволї з ученика, коли буде, як учитель його, а слуга, як пан його. Коли господаря дому названо Вельзевулом, то як більше домашнїх його?

Fear Him Who Is to Be Feared

26Тим же то не лякайтесь їх: нема бо нїчого закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.

27Що я кажу вам потемки, кажіть повидну; й що чуєте на ухо, проповідуйте на домах.

28І не лякайтесь тих, що вбивають тїло, душі ж не здолїють убити; а лякайтесь більше того, хто зможе погубити і душу й тїло в пеклї.

29Хиба не два горобцї продають ся за шага? а нї один з них не впаде на землю без Отця вашого.

30У вас же і все волоссє на голові перелїчене.

31Оце же не лякайтесь: ви дорожчі многих горобцїв.

32От же всякий, хто мене визнавати ме перед людьми, того й я визнавати му перед Отцем моїм, що на небі.

33А хто відречеть ся мене перед людьми, того й я відречусь перед Отцем моїм, що на небі.

Not Peace, but a Sword

34Не думайте, що я прийшов послати впокій на землю; не прийшов я послати впокій, а меч.

35Бо прийшов я, щоб поставити чоловіка різно проти батька його, й дочку проти матери її, й невістку проти свекрухи її.

36І будуть ворогами чоловікові домашні його.

37Хто любить батька або матїр більш мене, недостоєн мене; й хто любить сина або дочку більш мене, недостоєн мене.

38І хто не візьме хреста свого, й не пійде слїдом за мною, недостоєн мене.

39Хто б знайшов душу свою, погубить її; а хто б згубив душу свою задля мене, знайде її.

Rewards for Receiving a Disciple

40Хто приймає вас, мене приймає; а хто приймає мене, приймає Того, хто послав мене.

41Хто приймає пророка в імя пророка, одержить нагороду пророчу; й хто приймає праведника в імя праведника, одержить нагороду праведничу.

42І хто напоїть одного з сих малих тільки чашею холодної води, в імя ученика, істино глаголю вам: Не втерає нагороди своєї.